Дмитро Павличко

Од Википедија — слободната енциклопедија
Дмитро Павличко
Dmytro Pavlychko.jpg
Роден 28 септември 1929
с. Стопчатив, Ивано-франковска
Занимање поет, преведувач, литературен критичар, публицист, политичар

Дмитро Павличко (украински: Дмитро Павличко; 28 септември 1929 година, Стопчатив, Јаблунивки реон, округ Коломија, Станиславско војводство, Република Полска, сегашен Косивски реон, Ивано-Франковска област, Украина[1]) — Украински поет, преведувач, литературен критичар, публицист, шеесетгодишен, општествени и политички активист, Херој на Украина (2004). Витез од Орденот на принцот Јарослав Мудриот IV, V степен (1999, 2009), Орден за заслуги III степен (1997), Орден на слободата (2015), лауреат на Националната награда Тарас Шевченко (1977). Таткото на Соломија Павличко.

Од октомври 1995 година до мај 1998 година, Павличко беше амбасадор на Украина во Република Словачка.[2]

Павличко беше и амбасадор на Украина во Република Полска во периодот од пролетта 1999 година до февруари 2002 година.[3] Благодарение на неговото барање, во март 2002 година, во центарот на Варшава, на половина километар од познатите Варшавски бањи, бил подигнат споменик на Тарас Шевченко.

Списи[уреди | уреди извор]

  • Любов і ненависть, 1953.
  • Моя земля, 1955.
  • Концерт у царя, 1958.
  • Чорна нитка, 1958.
  • Правда кличе, 1958.
  • Днина, 1960.
  • Два кольори, 1965.
  • Гранослов, 1968.
  • Сонети подільської осені, 1973.
  • Таємниця твого обличчя, 1974, 1979.
  • Магістралями слова, літературна критика, 1978.
  • Світовий сонет, переклади, 1983.
  • Над глибинами, літературна критика, 1984.
  • Спіраль, 1984.
  • Поеми й притчі, 1986.
  • Біля мужнього слова, літературна критика, 1988.
  • Покаянні псалми, 1994.
  • Антологія словацької поезії XX століття, 1997.
  • Золоте ябко, 1998.
  • Сонети В.Шекспіра, 1998.
  • 50 польських поетів, 2000.
  • Поезії Хосе Марті, 2001.
  • Наперсток, 2002.
  • Рубаї, 2003
  • Сонети (оригінальні твори й переклади), 2004.
  • Не зрадь, 2005.
  • Три строфи, 2007.
  • Аутодафе, 2008.
  • Мала антологія хорватської поезії, 2008.[4]
  • Потоп. 2010.
  • Золоторогий олень. Поема. 2011.
  • Най поховають мене на цьому полі. Новела. 2011.
  • Разом. Вместе: збірка поезій. (з Ратнером О. Г.). — Дніпропетровськ : Герда, 2013. — 176 с., іл. — ISBN 978-617-7097-02-9 
  • Вірші з Майдану: Поезії. — К. : ВЦ «Просвіта», 2014. — 24 с. — ISBN 978-966-2133-96-7

Наводи[уреди | уреди извор]

  1. „Павличко Дмитро Васильович: Біографія на УкрЛібі“. Посетено на 2022-09-20.
  2. Указ Президента України про призначення № 983 від 19.10.1995, Указ Президента України про звільнення № 452 від 11.05.1998
  3. Указ Президента України від 26.02.1999 № 220/99
  4. Vijenac 380/2008. Архивирано на 18 травня 2011. Jevgenij Paščenko: Ukrajinska vizija hrvatskog pjesništva, 25. rujna 2008. (хорв.)